Барви рідного краю”

інтегроване заняття з Українознавства та працетерапії

(інструктор з праці Образцова О.М.)

 

 

Мета: формувати початкові уявлення дітей з обмеженими можливостями про свою країну, про традиції та звичаї українського народу , формувати передумови сприйняття державної символіки.

 

Хід заняття

Інструктор: Добрий день, діти!

Діти: Добрий день!

Інструктор: Сьогодні ми з вами будемо мандрувати рідним краєм. В нашій країні є багато великих і маленьких міст, сел. А самою великою вважається річка Дніпр. На берегах Дніпра розташовано прекрасне, древнє  місто Київ столиця нашої України. Звідси починається наша країна. А знаєте ви, що кожна країна має свою символіку? Це герб, прапор, гімн.

Україна має державний герб - золотий тризуб на синьому тлі. Прапор - символ незалежності держави. Державний прапор України синьо-жовтий. Ці кольори означають синє небо і золоту ниву.

Діти, хто знає вірш про прапор?

Діти: Я!

Інструктор: Будь ласка.

Діти:       

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє-небо, жовте-жито;

Прапор свій оберігаєм.

Він святиня, знають діти.

Наталка Поклад

Інструктор: Молодець!

Слідуючий символ нашої держави гімн - урочиста пісня, символ єднання українського народу. Запам’ятайте: Коли вносять чи виносять прапор, коли виконують гімн, треба обов’язково встати.

Крім державних символів на Україні є ще й національні символи та обереги.

Це:

Рушник в українській оселі - давній наш звичай. Хата без рушників, що родина без дітей. Хліб і сіль на вишитому рушнику - ознака гостинності українського народу. А якими символами-оберегами прикрашали рушник?

Діти:

В орнаменті побутових речей та одягу була і є вища форма захисту, за допомогою білого кольору з сонцем у русі. Краплями дощу, падаючими на землю. З заклинаннями простору на всі чотири сторони і берегинями, зображеними у вигляді бруньок, паростків, рослин - символів життя і народження.

Пісня про рушник.

Рушник

Вишивала я рушник

власними руками,

гаптувала залюбки

всіми кольорами.

 

Мов жива, на полотні -

калинова гілка,

під мережкою, внизу, -

книжка і сопілка.

 

До ладу все довела,

хоч іще маленька, -

і оздобила як слід

я портрет Шевченка.

Інструктор: Слідуючий оберіг: верба і калина. Верба - символ пробудження природи. Калина – символ отчого краю, рідної України. З давніх-давен калина коло хати – символ невмирущості роду людського. Тому-то коло хати садять калину, щоб не переводився рід.

Інструктор:   

Колискова

 

Баю, баю, баю,

Дровець нарубаю,

Чай з калини наварю

І дитину напою.

Ой повішу колисочку

Та на калиночку,

Буде вітер колихати

Малу дитиночку.

Діти:    

Колискова пісня

Сіра киця вмилася

У вікно дивилася

Хвостиком махала

Діток виглядала

Де мої малята?

Сірі кошенята

Час уже їм спати –

Сірим кошенятам.

Вихователь: (демонструє аплікацію кота, півника)

Прикмети:

·        Коли в родині народжується дитина, першу колискову їй треба заспівати про котика – щоб спав спокійно.

·        Над колискою дитини у давнину вішали зображення з котиком і півником як символ затишку і благополуччя.

·        Якщо дитина заснула, а поряд вмостився котик, то його не можна прогоняти.

Вихователь: Діти, ви заспівали чудову колискову. Я бачу, що ви полюбляєте гратися з ляльками. Чи знаєте ви?

Скільки існують діти, стільки й існують ляльки. У давнину вважалося: чим краще дитина грається з лялькою, тим більший достаток буде в сімї. Дуже прості ляльки були знайдені у Київській області, Полтавській та Черкаській.

Як робили ляльку.

Брали шматок тканини, начиняли її ганчір’ям і зав’язували вузол. Виходила голівка. Потім цю голівку перев’язували червоними або чорними нитками, щоб утворилося обличчя. До кінців тканини прив’язували клапті, які нагадували спідницю, запаску. На голову зав’язували хустку. Якщо ця лялька – „княгиня”, їй „одягали” вінок, стрічки.

Демонструє:

Діти, давайте зробимо ляльки власними руками. Для цього ми поділимося на підгрупи. Діти виготовляють ляльки.

Вихователь: 1. Які гарні вийшли в нас ляльки. Подивіться на віночок ляльки Ганусі.

                        2. Які він має кольори стрічок?

Нагадую вам:

Коричневий – символ землі,

Жовтий – символ сонця,

Синій – символ неба і води,

Зелений – символ краси і молодості,

Рожевий – символ врожаю,

Малиновий – символ здоровя,

Фіолетовий – символ мудрості.

Муз. вихователь: Які гарні кольори! Де ви їх узяли?

Діти: Пісня. „Де ми узяли фарби ?..”

Де ми узяли фарби для олівців

У квітів прекрасних, у рідних полів.

Червоний – це маки

Жовтий – це жовтець

Біла – ромашка

Синя – волошка.

 

От за ці фарби

Ми квіти і полюбляємо

І прекрасна сама

Маленька квіточка.

Інструктор: Насправді Україну називають барвистою, квітучою, а діточок маленькими квіточками.

Діти: Пісня.

Українці ми маленькі

Як зернятко з колоска

І летить у ясне небо

Наша пісенька дзвінка.

Грай, грай, дзвінко пісенька лунай.

Інструктор: Наша мандрівка скінчилася. Діти, вам сподобалось?

Діти: Так!

Інструктор: Настав час прощатися. До побачення.

Діти: До побачення.